МІКРОПЛАСТИК І ЗДОРОВ’Я: НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Останніми роками рівень забруднення мікропластиком зріс у геометричній прогресії. Однак існує дуже мало досліджень, які оцінюють потенційні негативні наслідки цього явища для довкілля та здоров’я людини. Тому розмова про мікропластик може здатися схожою на розмову про маловідомого ворога, якого виявляють уперше.
Що таке мікропластик
Усі пластикові часточки розміром менше за 5 мм визначаються як мікропластик. Мікропластик ділиться на первинний та вторинний. Первинні – це ті, які спеціально виготовляються у процесі промислового виробництва та використовуються у таких продуктах, як мило, шампуні, миючі засоби чи зубні пасти. Їх використання покращує властивості продукту, наприклад, відлущуючого мила. Вторинні мікропластики, з іншого боку, – це ті, які мимоволі утворюються внаслідок поломки або зношування основного пластикового предмета (наприклад, сумки або одноразової тарілки). Утворення вторинного мікропластику може відбуватися внаслідок таких природних явищ, як рух океанських та морських хвиль, сонячне проміння, вітер, а також внаслідок дії мікробів. Зрештою, вони також можуть утворитися в результаті тертя шин об асфальт або прання синтетичного одягу в пральній машині.
Вчені б’ють на сполох
Науковий світ єдиний у думці, що люди ковтають чи вдихають фрагменти мікропластикаіз їжею, яку споживають, водою, яку п’ють, та з повітрям, яким дихають. На початку 2021 року в журналі Science було опубліковано дослідження під керівництвом професора Джульєтти Леглер та професора Діка Ветаака. Вони наголосили на необхідності поглибленого вивчення цього явища. Потрапляючи в організм або вступаючи з ним в контакт, мікропластик може впливати на функції органів та викликати реакції, які недостатньо вивчені, вважає дослідницька група. Вони можуть включати запальні та імунні реакції.
Мікропластик зараз усюди. Ми оповиті ними, як хмарою. Щодня його стає все більше, і він буде з нами ще довгі віки. Проблема в тому, що ми не знаємо, яким є його рівень концентрації зараз. Ризик наслідків для людини від поглинання мікропластика на сьогодні розраховується як низький, але “низький відсоток поглинання часточок не обов’язково не має значення при розгляді тривалого впливу протягом усього життя та у зв’язку із можливим накопиченням у тканинах та органах”.
Дослідники також стверджують, що самі часточки мікропластику можуть бути переносниками хвороботворних мікроорганізмів, зокрема таких як віруси.
Нове дослідження легеневих наслідків
У відповідь на ствердження професора Ветаака та професора Леглера було проведено дослідження, опубліковане групою дослідників з Університету штату Флорида. Дослідження вивчало можливі пошкодження легень, спричинені вдиханням та ковтанням мікрочасточок пластику. Серед зареєстрованих даних були відзначені явні зміни з боку тих клітин, які піддавалися “контакту” з мікропластиком лише кілька днів. Доречним буде зазначити, що тут йдеться не про руйнування клітин, а “лише” про значні та важливі зміни.
Дослідження проводили шляхом впливу на клітини легені у чашці Петрі деякою кількістю полістиролу (звичайний полістирол). Цей елемент був обраний саме через його широке використання в продуктах, якими ми користуємося щодня, і, таким чином, як один із найбільш забруднюючих пластикових матеріалів у навколишньому середовищі. Через кілька днів після початку експерименту клітина легені різко змінила форму. Дослідники також відзначили сильне уповільнення метаболічних процесів самої клітини та гальмування її проліферації. Професор Цин-Сян Сангзауважив, що пластик – дуже корисний матеріал для повсякденного життя. Він незамінний, але ми, люди, прагнемо вести здоровий спосіб життя, тому нам потрібно подумати про те, як звести до мінімуму потенційний негативний вплив пластику.
У документі, представленому командою Університету штату Флорида, наголос поставлено на тому ж посланні, що й у професорів Леглера та Ветхаака: ми тільки починаємо досліджувати вплив мікропластика на здоров’я людини. Є багато проблем, і вважається, що існують важливі співзалежності навіть з найсерйознішими респіраторними захворюваннями, такими як пневмонія, астма, рак легень, фіброз, і надзвичайно важливо, щоб дослідження продовжувалися.
